П`ятниця, 2024-03-29, 4:24 PMГоловна | Реєстрація | Вхід

Форма входу

Соціальні мережі

Ми [b][K]онтакті

Погода

Радіо онлайн

Опитування

Без чого ти б не обійшовся(лася) у житті?
Всего ответов: 41

Календар

Статистика

Site Statistics

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Folf

Пошук

Населення

З архівних документів відомо, що на початку XIX ст. 1806 р. власник        с. Добринівці Іордахі Міло продав його за 10 тисяч золотих дукатів Теодору Добровольському, який походив із с. Ліско в Галичині.

Він подарував село своїй дружині Анастасії Албінець, яка походила з відомого боярського роду в Молдавії. Анастасія подарувала село своєму синові Миколаю. На той час в селі проживало 1420 селян, переважно українці. Займались землеробством, скотарством і лісовими роботами.

Національний склад фіксується переписами населення. Якщо на початку XX ст. село було багатонаціональне, то на початку XXI ст. село - однонаціональне (проживають тільки українці). Пов'язано це з тим, що польське населення - виїздило до Польщі, єврейське - масово винищували нацисти під час Другої світової війни та виїздом за кордон у повоєнний час, а також німецьке населення після війни поверталося на батьківщину. Державною мовою в селі, як і в Україні була і є українська, її визнали рідною всі жителі села (100%).

У 1864 році проживало 1812 чоловік. З них: чоловіків - 956, жінок-856, 491 сім'я.

У 1870 році-1496 селян.

У 1880 році в селі проживало 1430 чоловік, з них: 1344 українці, 14 німців, 47 євреїв, 25 поляків.

1903 рік - 415 дворів, з них: 50 дворів - багаті, до 100 дворів- середні і 165 дворів-бідні.

В наш час населення змінилося і за національним складом, і за статевою та віковою структурою, і за механічним рухом, і за зайнятістю населення і за освіченістю.

За останнім переписом 2001 року в селі проживало 1531 чоловік. З них:702-чоловіки(46%), 829-жінки(54%), дітей віком від 0-до 1 року -12 чоловік(0,8%), з них: 7-хлопчиків(0,5%), 5-дівчаток(0,3%). Дошкільнят - 90 (6%), дітей шкільного віку - 230 (15%) чол., , пенсіонерів - 462 (30%) чоловіки, решта - 52% люди працездатного віку, з яких-27% безробітні. Але за останні 10 років відбувається  збільшення кількості жителів села.

Якщо в Чернівецькій області на 1 км2 площі проживає 116 мешканців, в районі - 90 чоловік, то в селі - до 50 чол/км2.

На жаль, не збереглося достовірних відомостей про кількість населення села за останнє століття.

Великих втрат населення зазнало під час голодомору, Другої світової війни, в результаті сталінських репресій. На фронті загинуло 68 чоловік, виїхало з села німецьке населення, в концентраційних таборах знищували євреїв. У повоєнний час вивозили людей у Сибір. В пошуках роботи багато мешканців пріоритетних національних проблем. Ця проблема має загально­державне значення.

Низький життєвий рівень населення привів до зростання сезонних міграцій з метою заробітку. З села почало виїжджати на постійне проживання за кордон більше людей. В основному люди емігрували в США, Канаду. З 1991 року по 2002 рік виїхали 15 сімей.

Також приблизно 50 людей із села з 2001 року виїхали за кордон( в основному,це жінки),у такі країни,як : Італія, Польща,Росія,Німеччина,для того, щоб покращити матеріальне становище своїх родин.

Крім міждержавних, спостерігаються внутрішньодержавні міграції з села -в місто Чернівці (12 сімей), і навпаки (4 сім'ї).

До здобуття Україною незалежності і зараз досить поширеними є  маятникові міграції: з села вранці робітники їхали на роботу в м. Чернівці та в м. Заставну, а ввечері поверталися додому.

У молодому віці (до 20 років) у складі населення села переважають чоловіки. В старших групах (особливо після 60 років)

переважають жінки. Загалом на жіноче населення припадає більше половини мешканців, бо тривалість життя жінок більша ніж чоловіків, чоловіки частіше виїздять за межі села, частина юнаків навчається у вузах і технікумах, служать у Збройних силах теж за межами області. Також приблизно 50 людей із села виїхали за кордон( в основному,це жінки),у такі країни: Італія, Польща,Росія,Німеччина,Америка,для того, щоб покращити матеріальне становище своїх родин.

Design by Fedir Havrylytsya |