Добринівці

Меню сайту

Родина пана Бухенталя володіла великим поміщицьким господарством в селі Добринівці, яке розташовувалося по обидва боки австрійсько- російського кордону. Такі маєтки називалися "обопільними". Тому для винагороди за працю робітникам потрібні були гроші. В цей час відчувався дефіцит грошової маси.

Пан створив свою монетарню, де карбував монети (крейцери, бони, житони) номіналом 5, 10, 20 крейцерів. Номінали бон відповідали поденній оплаті і були зручними для розрахунків. Добринівські монети виготовлені з білого металу (замінника срібла). Діаметр мо­нет відповідно: 29, 27 і 25 мм. Усі ці монети однотипні й різняться між собою лише номіналом. На лицьовій стороні бон, у центрі, по­значена вартість, навколо написи німецькою мовою: "Соnsаntіn R.(еіtег) У.(оп) Вuсhеntаl. Dоbгоnоutz" (Константан рицар номіналу і літера К - очевидно, скорочено "крейцер".)

Усі бони виготовлені на високо­му професійному рівні, зображення на них чіткі і добре читаються, гурт монет гладкий. Майже всі бони, які сьогодні трапляються у колекціях, мають отвір у верхній частині. Це свідчить про те, що в останній пе­ріод свого використання вони слугували нашийними чи нагруд­ними прикрасами. Спостереження  за іконографією бон показує, що вони виготовлялися фахівцями Ав­стро-Угорщини. Про це свідчить стиль зображень номіналів, який відповідає накресленню цифр на тогочасних монетах імперії.

Написи на бонах дозволяють чітко визначити два важливих для нас орієнтири: географічний та іменний. Німецька назва поселен­ня "Dоbгоnоutz" досить перекон­ливо пов'язується із теперішнім  нашим селом Добринівці . Стосовно імені власника Константина рицаря фон Бухенталя, то з наявних матеріалів довіду­ємося, що родина Бухенталів во­лоділа селом Добринівці та й ін­шими поселеннями регіону впро­довж понад століття.

 Документальні матеріали про них відсутні, рік випуску не вказаний. Цими грошима пан розраховувався з своїми робітниками, а отоварити ых можна було тільки у його склепах.

На прикрість, ні мені, ні іншими дослідникам нашого села не вдалося відшукати оригінал справжньої монети. Люди які мали ці бони у вигляді прикрас (салбів), продали їх. В кінці 70-их на початку 80-их років в селі скуповували ці реліквії для музеїв та для власних колекції. Таким чином зник і сільський музей. Багато експонатів з цього музею можна зараз побачити в Чернівецькому краєзнавчому музеї. В краєзнавчих дослідженнях мені вдалося познайомитися із статтею доцента ЧНУ ім. Федьковича Сергія Пивоварова "Добринівські "крейцери" Бухенталя." Це дуже цікава наукова стаття.

Як бачимо, деякі очевидці подій кажуть, що монетарня таки була на території панського будинку, а деякі — що монети карбували у Відні, а звідти привозили до села. На сьогодні для нас це загадка, яку важко розгадати, але дуже потрібно.