Добринівці

Меню сайту

1.Легенда про будівництво церкви

Погодьтеся, не кожному панові та господарю села випадала честь бути похованим на території його церкви. Добру славу та повагу від людей потрібно було заробити за життя своїми справами. Про пана Добровольського в Добринівцях і дотепер згадують як про добру людину, хорошого господаря, який слів на вітер не кидав. Одна зі старожилок села, Василина Гуцуляк, розповіла передісторію будівництва Миколаївської церкви:

Був у пана звичайнісінький лан, на якому пшениця родила залежно від року. Засіяв він те поле черговий раз та пообіцяв людям, що на кошти, які збере з нового врожаю, збудує церкву. Чи так припало, чи Бог захотів, аби церква була розкішною, тільки вродило того року на цьому лані, як ніколи - на одному стеблі по три колоски! Добровольський, як і обіцяв, віддав гроші на церкву. Старі люди кажуть, що під час її будівництва, ані сваритися, чи не дай Боже, вдарити коней, волів, які перевозили каміння та інші матеріали, він не дозволяв. А якщо бачив таке, то одразу ж виганяв працівника. Церкву будували у формі корабля. Стіни зводили з каменю, завширшки близько метра. А фарби, якими малювали споруду зовні, розводили на молоці, сметані та яєчних жовтках, аби кольори виблискували на сонці. Через рік, 1827-го, храм православної віри було завершено і названо на честь Святого Миколая - покровителя торгівлі, оскільки село знаходилося на торговельних шляхах. З того часу в церкві правили Божу службу.

2. Якось польські війська перейшли кордон і розташувалися в Добринівських лісах. Пан повідомив австрійську владу про табір польських воїнів, відбувся бій Австрійці перебили всіх поляків. Було засипано Велику Могилу на місці бою.

Австрійський цісар Фрайс Йосип нагородив пана рицарським званням Рітте фон Буханталь.

   Але совість пана замучила, він не міг перенести те, що через нього загинуло так багато невинних жертв.                                                                  ,

Тому в 1826 році пан Котя (так його називали селяни) починає будувати в с. Добринівцях кам'яну церкву, до того в селі була дерев'яна церква.

3)Побутує у нашому селі ще й така легенда: Пан засіяв 3 поля пшеницею, два для себе, а третє — на побудову церкви. Коли третє поле засіяли, пан вкляк на коліна, здійняв руки до неба, і просив Бога, щоб рясно вродила пшениця. Закосилися рясно лани, а на третьому лані- на кожному стеблі по три колоски. Пан зібрав із третього лану більше пшениці, ніж із двох разом. Господь почув прохання пана.І пан почав будувати церкву із усіма людьми.

Легенда про походження назви села Добринівці

1) Дехто стверджує, що село було названо на честь цього пана Добровольського.Та насправді це просто збіг схожих слів. Адже село дуже давнє. Воно виникло близько ХІІ-го століття, задовго до того, як у 1780-х роках його викупив заможний пан із Галичини Федір Добровольський та оселився в ньому разом з родиною, яка була надзвичайно великою. Як справжній господар, він почав розбудову села.

2) Існує й інша версія, що на території нашого села жили колись добрі люди, звідси й пішла назва села Добринівці.